ПРИНЦИП ПОБУДОВИ СИСТЕМИ ГЕНЕРАЦІЇ ПРОГРАМ З ОПЕРАЦІЙ ТЕОРІЇ СЕКВЕНЦІЙНИХ АЛГОРИТМІВ


Математичне моделювання та обчсислювальні методи широко застосовують в практиці дослідженнь різноманітних явищ та процецесів і спрямовані на розв’язання як фундаментальних так і прикладних задач.

Сучасний розвиток галузей народного господарства залежить від рівня інформаційно-технологічного забезпечення, основою якого є алгоритми. Відомими методами подання алгоритмів є машини Тюрінга, Поста, Колмогорова, Ахо-Ульмана, Хопкрофта, Шенгаге, алгорифми Маркова, аналітична теорія алгоритмів Криницького.[1,2] Відомо, що ці теорії спеціальних алгоритмів не забезпечують подання алгоритмів формулами. Їхніми засобами алгоритми описуються не формально а інтуітивно. Аналітична форма подання алгоритмів має у порівнянні з іншими ту перевагу, що забезпечує точний опис алгоритму з можливостями тотожних перетворень з метою оптимізації за вибраними критеріями, побудови і дослідження математичної моделі. Відомо. що аналітичний опис алгоритмів здійснюється тільки засобами теорії секвенційних алгоритмів. Вони забезпечують формалізований опис і тотожні перетворення алгоритмів з метою мінімізації та іх дослідження.

Сучасна комп”ютерна математика має низку інтегрованих програмних систем для автоматизації математичних обчислень. Найвідомішими серед них є такі: Derive, Math cad, Mathematica, Maple, MATLAB, тощо.[3-8].

Хоча всі ці системи основані на принципово різних підходах і базових алгоритмах, вони розв”язують схожі класи задач – обчислення за формулами, розв’язання систем лінійних і нелінійних рівнянь, мінімізацій функцій. Але всі ці системи не забезпечують генерацію програм з операцій теорії секвенційних алгоритмів. .[9].

Тому постає задача математичного моделювання системи генерації програм з операцій теорії секвенційних алгоритмів

Система генерації передбачає автоматичну генерацію програм з формул теорії секвенційних алгоритмів.

Відомо, що актуальною є проблема організації інтерфейсу і підтримки раціонального обміну даними та інформацією. Тому інтерфейс системи генерації програм з формул теорії секвенційних алгоритмів також повинен забезпечувати обмін інформацією між користувачам і програмою. Здійснення генерації передбачає запис алгоритму у вигляді формул теорії секвенційних алгоритмів.

Алгоритм містить ключові слова і саму формулу записану операціями теорії секвенційних алгоритмів. Вхідними даними для процесу генерації є ім”я алгоритму, змінні, секвенційна формула алгоритму, які ідентифікуються такими словами:
- алгоритм;
- змінні;
- дійсні a,b,c,d;
- початок;
- кінець.

Дана підсистема включає опрацювання рядка з опиисом змінних, опрацювання операції введеня, операції елімінування, секвентування, циклу, операції виведення.

Отже, принцип побудови системи генерації програм з операцій теорії секвенційних алгоритмів передбачає задання типу секвенційних аогоритмів, змінних, секвенційних областей значень змінниих, формули секвенційних алгоритмів; розпізнавання типу операції і генерацію послідовності термів

Ієрархічна структура системи генерації програм з формул теорії секвнеційних алгоритмів є трирівневою.

На першому рівні, за допомогою інтерфейсу користувача, який забезпечує обмін інформацією між користувачем і системою, виконуєються такі функції:
- задання змінних;
- задання секвенційних областей їхніх значень;
- задання формули секвенційного алгоритму;
- виводу повідомлень.

Другий рівень забезпечує ідентифікацію операцій теорії секвенцій них алгоритмів.

Генерацію операцій теорії секвенційних алгоритмів забезпечує третій рівень ієрархічної структури системи генерації програм.

Висновок: Принцип побудови системи генерування, який включає інтерфейс з полями секвенційного алгоритму, змінних, секвенційних областей значень змінних, меню команд, повідомлень про стан системи і результатів виконання програми, розділи імені, початку і кінця алгоритму, змінних та дійсних, підсистеми перевірки наявності всіх розділів та ідентифікування операцій теорії секвенційних алгоритмів та генерацію.



1. Колмогоров А. Н. О понятии алгоритма //УМН. - Т.8, вьіп. 4(56), 1953. -с.175-176.
2. Марков А.А. Теория алгоритмов. - Тр. матем. ин-та АН СССР, им. В. А. Стеклова, 38. - М.:Изд. АН СССР, 1951. - с. 176-189.
3. Дьяконов В.П. Снравочник по МаthСАD 7.0 РRO. М.: СК ПРЕСС.1998. 352с.
4. Дьяконов В.П., Абраменкова И.В. МаthСАD 7.0 в математике. в физике и Іnternet. - М.: Нолидж, 1998. 352 с.
5. Дьяконов В.П., Абраменкова И.В Техника визуализации учебных й научных задач с применением системы класса МаthСАD. Информационные технологии. - М.: Нолидж. 1998. - 39 с.
6. Дьяконов В.П. Математическая система Марle V R3/R4 /R-5. - М.: Солон, 1998. - 400с.
7. Дьяконов В.П Справочник по математической системе Маthematicа 2 и 3. - М.: СК Пресс, 1998. - 325 с.
8. Дьяконов В.П. Справочник по системе символьной математики Derive. М.: Наука, 1996. 144с.
9. В.Овсяк. АЛҐОРИТМИ : методи побудови, оптимізації, дослідження вірогідності. – Львів: Світ, 2001. – 160 с.
10. Огірко О. Синтаксис оптимізації моделі та моделювання синтаксису механізму розпізнавання символіки алгебри алгоритмів секвенції. // Комп"ютерні технології друкарства, № 5, 2000. -С. 296- 303.
Сайт управляется системой uCoz